Сохранить чтобы приумножить...
Коростень в истории » Облако тегов » Игорь

князь Игорь


Игорь, князь, родился в 877, умер 945.

 

Великого князя в Киевской Руси с 912. По Руси Начального свода, Игорь был сыном Рюрика Новгородского, но он мог бы и его внук. Во время его правления тюркские печенеги напали на Русь в  915 и 920, славянские племена государства киевского были покорены, и византийское влияние на Руси увеличилось.
Подробнее

ГОРОДИЩА—ПАМ'ЯТНИКИ ІСТОРІЇ


Городищами називаються рештки слов’янських укріплених посе­лень городів. Словом „город” в стародавні часи називали і населений пункт, укріплений штучними спорудами, і самі ці споруди. Такі міста, як Ки­їв, Смоленськ, Іскоростень (Коростень), виросли і розвивались на основі декількох міст, поблизу   розташованих.

 

Стольний град (центр слов'янського племені древлян) мав чотири укріплених посе­лення, розташованих поблизу одне від одного. Вони ство­рювали групу городищ, три з яких знаходяться на правому березі річки Уж, четверте — на лівому (нині це територія міської лікарні).

Подробнее

ДРЕВНІ НАЗВИ КОРОСТЕНЯ


Цікава і багата Історія Коростеня, котра бере початок ще з сивої давнини. Із відомих найдавніших імен міста можна назвати такі: Скорот, СкороСтень, ІзКоростень, ІсКоростснь, Коростін, КороСтень, КороСтинь, Корестень, Іскорость...

Найдавніше відоме наймення - Скорот. В журналі «Киевская старина» за квітень 1882 року вміщено статтю про наше місто, де на сторінці 546 читаємо: «...называемое местными жителями Скорот». 
Подробнее

ТВОЯ СЛАВА, ГРАДЕ СТАРОДАВНІЙ!...


Древній курган... Внизу холодною палевою стрічкою в'ється Уж. Там. десь далеко, в тумані прозорому, синіють ліси. А праворуч і ліворуч, вшир і вглиб розкинулось місто. Старовинний, прекрасний Коростень! І здається, немов стоїмо на палубі чарівного повітряного корабля, який на своїх крилах несе нас по бурхливих хвилях життєвого моря... Крізь роки, крізь віки, в глиб минулих століть і звідси назад, до нас, в наші роки і дні...

Пожовклі пергаменти старого літопису руської землі... Уже на перших сторінках літописні засвідчили життя «града Іскоростеня». Понад тисячолітня давності відділяв нас від перших згадок про мужній захист древлянами свого міста від набігів кочових племен. На укріплених валах червоніла кров. Під сонцем па гранітних кручах Ужа височів нескорений ворогом „град Іскоростень", що вже став слідком походу київського князя Олега у 883 році в древлянську землю. 
Подробнее

МОГИЛА ІГОРЯ


 Понад одну тисячу років тому, як довідуємось ми з літопису, - 945 року, княгиня Ольга насипала в древлянській землі могилу над своїм мужем Ігорем, якого забили древляни під час полюддя (збору данини).

 

Могила Ігоря Рюриковича стоїть на правому березі річки Уж, за вісім кілометрів на північний схід від м. Коростеня. Це урочище й пошті носіть назву Ігоревка. Воно лежить поблизу села Немирівка

 

Подробнее

Древнерусское государство


автор труда - Руслан Григорьевич Скрынников.


Ученые всех стран с полной уверенностью не могут сказать, как на самом деле происходило становление Древнерусского государства, спор между ними будет длиться ещё долго, вся древнерусская история построена на основании "Повести временных лет".  Из-за этого возникло и продолжает возникать множество различных теорий относительно подлинной российской истории.

 

В данной работе автор рассмотривает факторы, обусловившие образование Древнерусского государства. Его взгляд отличается от привыкшего нами исторического описания.


 

Подробнее

Язычество древней Руси


автор труда - Борис Александрович Рыбаков.

 

Книга - продолжение монографии Б. А. Рыбакова "Язычество древних славян". Она посвящена роли древней языческой религии в государственной и народной жизни Киевской Руси до принятия христианства. Автор показывает высокий уровень языческих воззрений и обрядов накануне крещения Руси, их проявление в общественной жизни, в прикладном искусстве, в церковных обрядах. Для историков, искусствоведов, широкого круга читателей.

Подробнее

Язычество древних славян


автор труда - Борис Александрович Рыбаков.

 

 

Hет более тyманного лишь собpанием колоссальногои неопpеделенного теpмина, чем «язычество»; возникнyв в цеpковной сpеде, он пеpвоначально означал все дохpистианское и нехpистианское; им покpывалась и ведическая гимногpафия Индии, и кельтских агpаpных обpядов, и шаманство сибиpских охотников. Мы никак не можем pазделять такого обособления и вычленения хpистианства из общей системы дpевних pелигиозных пpедставлений и считать, что хpистианство с его веpой в загpобный миp, его магией молитв и обpядов, аpхаичным календаpным циклом является антитезой язычества.



Автор разработал комплексный подход к pазноpодным источникам, пеpедающим нам инфоpмацию о язычестве, pазpyшил пеpегоpодки междy pазными наyками, изyчающими эти источники, и, не боясь гипотетичности pяда постpоений, подобpал ключи к общим пpоблемам славянского и в особенности pyсского язычества.

Подробнее

КОРОСТЕНЩИНА ПІД ЧАС ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1812 РОКУ


Починаючи війну з Росією, Наполеон виношував плани щодо України, мріючи про її розчленування на так звані «наполеоніди». Одну з таких частин, в яку входив і наш край. Наполеон обіцяв віддати своєму прибічнику польському князю Понятовському. З початком війни український народ відгукнувся на боротьбу із завойовниками. І хоча бойові дії відбувалися далеко за межами нашого краю, його населення взяло безпосередню участь в цій війні. З початком війни на Київщині почалось формування полків козачого війська для блокування шляхів можливого прориву корпусів Наполеона на Україні. В складі 1-го Київського козачого полку, який формувався на Київщині, були й жителі сіл Зубівщина, Немирівка, Новаки, Хотинівка, Стремигород, Мелені, Шершні, Граби, Соболівка та інших. Ці села належали до Радомишльського повіту Київської губернії, в якій згідно царського розпорядження від кожних 152 душ населення у військо виставлявся один козак з конем, при повному обмундируванні. В цих же селах згідно царського маніфесту від 6 липня 1812 року до Київського ополчення виставлялося по 3 ратники від кожних 500 селян. Озброєння - списи, шаблі, рушниці їм видавали з Київського арсеналу.


Подробнее

Коростенщина в період монголо – татарського і литовського панування (1240-1569рр.)


В грудні 1240 року, сплюндрувавши землі краю, монголо-татарська орда пронесла далі на захід до «Останнього моря», мріючи виконати заповіт Чінгісхана і Батия, - захопити землі від Тихого до Атлантичного океану. Але одержавши відсіч в Центральній Європі, завойовники відкотилися назад, встановивши своє панування на Київський землі, в тому числі і на Коростенщині. Місцеве населення опинилося під важким економічним гнітом, сплачуючи данину, мито, поземельний податок, підводну повинність в перевезеннях, військову повинність. Однак монголо-татари не знаходились тут постійно, їх військові загони і збирачі податей (баскаки) навідувались періодично.

 

Користуючись цим, Галицько-Волинські князі намагались приєднати правобережні землі Київщини до своїх володінь. Це сталося, наприклад, в 1254 році, коли син Данила Галицького Шварно відвоював ці землі в монголо - татар. Але в 1261 році татарський воєначальник Бурундай знову захопив наш край.

 

Подробнее

Пам’ятні місця Коростеня


Час змінює обличчя міста, воно, як живий організм, постійно оновлює­ться. Свій відбиток накла­дають і соціальні зміни, що відбуваються в країні.

 

У минулому столітті і до Жовтня 1917 року Коростень — незначне, глухе мі­стечко, населене ремісника­ми і хліборобами. На по­чатку XX століття тут з'яв­ляються промислові підприємства, залізниця, робітни­чий клас. Це наклало пев­ний відбиток і на обличчя Містечка.

 

Після встановлення Ра­дянської влади Коростень почав в рости, у 1921 році йо­го відносять до розряду «робітничих селищ», а в 1926-му урядовою постано­вою він відновлюється як місто.

 

Не всі знають, що на ву­лицях нашого міста стоять будинки, що є пам'ятними свідками значних подій. Не­багато залишилося споруд минулого, навіть зведених 70—75 років тому.

Подробнее

ГОРОДИЩА—ПАМ'ЯТНИКИ ІСТОРІЇ


Городищами називаються рештки слов’янських укріплених посе­лень городів. Словом „город” в стародавні часи називали і населений пункт, укріплений штучними спорудами, і самі ці споруди. Такі міста, як Ки­їв, Смоленськ, Іскоростень (Коростень), виросли і розвивались на основі декількох міст, поблизу   розташованих.

 

Стольний град (центр слов'янського племені древлян) мав чотири укріплених посе­лення, розташованих поблизу одне від одного. Вони ство­рювали групу городищ, три з яких знаходяться на правому березі річки Уж, четверте — на лівому (нині це територія міської лікарні).

Подробнее

СТАРИЙ І НОВИЙ ВОКЗАЛИ


Перше приміщення вокзалу, яке було збудовано ще в 1901році, насправді було архітектурним пам’ятником. Багато подій бачило і відчувало воно на своєму віці. В той час коли старий вокзал руйнували багато Коростенців сумували, їм боляче було це перенести...

 

Багато людей зверталися до керівництва з проханням залишити старе приміщення вокзалу як архітектурний пам’ятник, зберегти приміщення – а нове збудувати поряд.

Подробнее

ВОРОТА МІСТА


Вважають, що місто починається із залізничного вокзалу. Під стать древньому Коростеню приміщання вокзалу було споруджено у 1901 році у стилі древньокиївської архітектури.


Вокзал, досить велике на ті часи приміщення...

Подробнее

Центральна магістраль


...Пожовклі від часу сторінки Лаврентіївського літопису. На них значиться: 945 року в Іскоростені спа­лахнуло  перше в Київській Русі повстання проти князівської влади. Під час нього був убитий древлянами князь Ігор.

 

Задовго до цих фатальних подій разом з грізними і неприступними городищами, розташованими по обидва боки багатоводної ріки Уж, серед лісів пролягав шлях із півдня на північ до іншого значного міста древ­лян, що стояло неподолік від Іскоростеня. Справа і зліва цього шляху - біля підніжжя високих стін городищ були розкидані житла мешкан­ців. У них проживали ре­місники, селяни-орачі, що прокладали свої «пашини» в лісі.

Подробнее

ФРУНЗЕНСКИЙ МІКРОРАЙОН


Цю назву се­лище залізничників одержало в 1926 році на честь видатного партійного і державного діяча Михайла    Васильовича Фрунзе.

 

До того ця частина Коросте­ня носила назву санмістечка. У 1915 році, під час першої світо­вої війни, тут збудували бара­ки, в яких розміщалися військо­ві госпіталі Південно - Західного фронту. Для спасіння душ «хри­столюбивого воїнства» споруди­ли церкву.

 

Перші будники в цій частині міста з'явилися на початку ни­нішнього століття в зв'язку з будівництвом Києво - Ковельської залізниці. Ними були: приміщен­ня військового коменданта стан­ції (нині в ньому працює школа робітничої молоді № 2), казар­ми продовольчого пункту, конто­ра наглядача приміщень станції.

Подробнее

ГОЛОВНА ВУЛИЦЯ


Завжди простора, світла і приваблива: вдень насичена безперервним рухах автомашин і пішоходів, а ввечері — прикрашена сяйвом яскравих вогнів — такою постає перед нами головна вулиця Коростеня, яка носять ім'я Грушевського.

 

Ця вулиця мас свою славну історію. Відомо, що Коростень — одне а найстаріших міст країни. Не раз він поставав з руїн та попелищ, відроджувався знову.

Подробнее

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН МІСТА


На просторах нашої Батьків­щини не так багато міст, де життя людини не вгасало протягом тисячоліть. І серед них – на­ше місто. Його можна зрівняти з легендарною птицею Фенікс, яка постала з попелища.

 

В 1946 році Коростень спали­ла розгнівана княгиня Ольга. Доносить народна легенда. В 1268 році місто зруйнували татари, говорить літописне повідомлен­ня. Ще раз спалюється древній Коростень в полум'ї національ­но-визвольної війни українсько­го народу проти польської шляхти в 1649 році. В руїни було перетворено місто в роки Вели­кої Вітчизняної війни.

Подробнее

ВУЛИЦІ НАШОГО МІСТА


В Коростені нараховується понад двісті вулиць і провулків, які мають свої назви. Різні вони по довжині й конфігурації, різні історичні події таять у собі ці німі свідки суспільного розвитку.

 

Місто, як відомо, в сиву давнину носило назву Іскоростень, де жили древляни. Не забули про це його нинішні ме­шканці й одну з вулиць назвали Іскоростенською – іншу Древлянською.

 

Цікава історія теперішньої вулиці Леніна. Сво­го часу вона була відріз­ком овруцького шляху, вздовж якого стояли бу­динки ремісників, селян орачів, а поруч — древні городища. Потім стала основною вулицею слободи стольного граду дре­влян.

Подробнее

Фестиваль дерунов '2009'


19.09.2009 традиционно пройдёт фестиваль дерунов, начало в 11:00 в парке имени Островского. Это второй по счету фестиваль. На фестиваль приглашено много зарубежных делегаций.

 

В 2008 году состоялось открытие фестиваля Дерунов. 60 команд готовили деруны прямо на глазах гостей, было представлено множество рецептов, финалом праздника был ДЕРУН-ГИГАНТ – 2,4 метра в длину, 1,14м. в ширину, общим весом 118кг. Праздник посетило множество гостей из России, Белоруссии, Израиля и Польши, всего было более 5тыс.

Подробнее

фильм: Коростень - "Это МОЙ ГОРОД"


Проект "DIVIcom" studio, при технической поддержке ТО "Коростеньтелевиденье" и КП "Коростенское радио",  2005г.

 

фильм:    Коростень - "ЭТО МОЙ ГОРОД" 

 

 

 

 

Над фильмом работали: Дмитрий Стотланд; Ирина Ляшук; Виктор Панченко; Илья Кватюра

 

Подробнее

КАРМАЛЮК ІШОВ ЧЕРЕЗ КОРОСТЕНЬ...


Холодної осінньої ночі 1833 року від пострілу з засади шляхтича Юзефа Рудковського впав Устий Кармалюк...

 

Ні про кого з героїв селянських повстань про­ти панів не залишилося стільки переказів, оповідань, пісень, як про Кармалюка. Якщо проана­лізувати судові справи, протоколи допитів, зв'язані з його ім'ям, перед нами постає людина велетенської фізичної сили, яка з юнацьких років і до останнього подиху громила кріпосне яр­мо і тих, хто тримав його на селянській шиї.

 

...Лісами оточені Головчинці. Усі ліси й землі нав­коло села та далеко за ним у кінці XVIII століття належали поміщику Пигловському. Тут в убогій хати­ні під глинищем і народився Устим Кармалюк. Коли підріс, його взяли за козач­ка до панича Адама. З паничем побував за кордоном...

Подробнее

ЙОГО ІМ'Я ЗВ'ЯЗАНЕ З КОРОСТЕНЕМ


Меморіальні дошки. На будниках дистанції сигналізації і зв'язку, нафтобази. Це мармурові сторінки історії Корос­теня, революційної та бойової слави його синів. На них викарбуване й Ім'я Трохима Степановича Давидюка.

 

...Кований чобіт чужинців топ­че землю нашого краю. З кож­ним днем боротьба проти австро - німецьких окупантів набирає сили і розмаху. Створений на залізничному вузлі ревком стає штабом бонових дій трудящих мас. В його складі — Л. Табукашвілі, О. Горбатюк. М. Мель­ник. О. Конончук і Т. Давидюк.

 

15 липня залізничники Корос­теня оголошують страйк. За їх прикладом йдуть Сарни, Здолбуново. Страйк переростає у все­український. Тридцять днів на чолі страйкового комітету в Ко­ростені стоїть Трохим Степано­вич Давидюк. Скільки енергії, винахідливості і мужності цій безприкладній акції віддав світ­ловолосий поліщук. Тільки си­лою зброї окупантам вдалось зламати опір страйкарів.

Подробнее

МИКОЛА ОСТРОВСЬКИЙ У КОРОСТЕНІ


Девізом письменника - бійця Миколи Олексійовича Островського було: мужність народжується в бою. Перемігше смерть, цей непохитний більшовик назавжди залишився жити серед нас своїми творами. Він належать до покоління радянських людей, які увійшли в свідоме життя в роки Жовтневої революції, росли і мужніли в битвах громадянської війни.

 

В сідлі на тачанці, а бувало і в лазаретному візку пройшов він довгий і трудний шлях. Безстрашний в бою, з завидною стійкістю пе­реніс величезні труднощі. В боях загартувався, як сталь.

 

Багато Коростеяців знали Миколу Островського особисто. Одні з них разом воювали, інші трудились на відбудові зруйнованого господарства.

Подробнее

Пам'ятний знак - Червоне Знамено


Пам'ятний знак встановлений неподалік від се­ла Поліського— там, де за мостом через Уж шосе повертає на Жи­томир.


Гордо підніс солдат Червоне Знамено над полем бою. його това­риш застиг у пориві атакуючого бійня. Воїни Червоної Армії продов­жують переможний на­ступ...

 

Ця скульптурна гру­па споруджена не над братською могилою, не в місці, де безпосеред­ньо йшов бій, — вона справжній символ рат­ного подвигу радянсь­ких воїнів, які йшли на битву з фашизмом під бойовими Червоними прапорами соціалістич­ної Вітчизни. Цей гор­дий пам'ятник, що ви­сочить неподалік від се­ла Поліського— там, де за мостом через Уж шосе повертає на Жи­томир, є втіленням високого патріотизму і любові радянських вої­нів до Вітчизни, їх гото­вність йти на смертельний бій з кожним, хто посягне на свободу і незалежність рідної землі.

Подробнее

Пам’ятники Коростенщини


... Лаврентіївський літопис згадує Коростень під 945 роком  у з'язку з першим в Київській Русі повстанням проти великокнязівської влади. Київський князь Ігор з дружиною вирушив тоді у древлянську землю за даниною. Після збору її він повернувся назад і зажадав більше. Обурені древляни перебили дружину, а князя прив'язали ногами до двох нагнутих дерев і розірвали по­полам.

 

Княгиня Ольга жорстоко пом­стилась за смерть.

 

За легендою, Ольга насипала курган на місці, де похований Ігор. Цей курган зберігся і до наших днів. Він знаходиться на правому березі річки Уж, за ві­сім кілометрів від міста. Це уро­чище носить назву «Ігорівка». «И погребен быст Игорь, и есть могила его у Искоростеня града в деревах и до сего дня», — го­ворить літопис. Слід проте за­значити, що під час розкопок, проведених в 1847 році Київсь­кою археологічною комісією, кі­сток Ігоря в кургані не було ви­явлено.

Подробнее

Пам'ятний знак - Вічна слава


Пам'ятний знак встановлений у с.Каленське, Коростенського району.

 

Неподалік від Каленського, у лісі стояв його штаб. На цьому місці хлібороби колгоспу «Світанок» наси­пали земляний пагорб і встановили меморіальну дош­ку. А обеліск, який ви бачите на фото, стоїть у селі Горбачі. Навесні і влітку тут полум'яніють квіти. І на­віть зараз, пізньої осені, квітнуть хризантеми Сюди приходять діти й дорослі, щоб вклонитися священній землі, омитій кров'ю героїв.

Подробнее

Пам'ятний знак - обеліск у Каленському


Пам'ятний знак встановлений у с.Каленське, Коростенського району.


Цей скромний обеліск, розповіддю про який ми відкриваємо нову руб­рику, височить у центрі Каленського. На мармуровій дошці напис: „У лісі за 8 кілометри на схід від села Каленсь­кого в 9 по 29 липня 1941 року знаходився польовий штаб 5-ої армії Південно-Західного фронту. Командуючий армією генерал-майор М.   І. Потапов”.

 

Подробнее

Пам'ятний знак - обеліск вічної слави в Дідковичах...


Пам'ятний знак встановлений у с.Дидковичі, Коростенського району.


Більше трьохсот си­нів, братів і батьків відрядили дідковичани на захист рідної Батьківщини від фашистських загарбників. Майже по­ловина з них не повер­нулася з поля великої битви. Смертю хоробрих полягли сельчани на бе­регах Волги і Дніпра, на вулицях Сталінграда і Будапешта, серед кві­тучих садів і весняних нив Чехословаччини...

 

Подробнее

У ботанічному центрі Полісся


Коростень знають не тільки геологи всього світу. Місто добре відоме й біологам, особливо ботанікам. У бота­ніків своя «географія», свій поділ нашої планети на ботанічні зони, які називаються провінціями, підпровінціями та округами. Одним із таких округів є Коростенсько - Житомирський Центра­льно - поліський геоботанічний округ. Він входить до складу Поліської геоботанічної підпровінції і розташований головним чином у Житомирській області, але частково виходить за її межі, і простягається від Народичів до Шепетівки, від Малина до Новограда-Волинського.
 

Сама назва округу свідчить про те, що з точки зору ботаніч­ного геоподілу Коростень знаходиться якраз у центрі Полісся.

Подробнее

На околиці Російської імперії


У 1793 році після другого розділу Польщі Древлянська земля на 124 роки увійшла до складу найбільшої у світі імперії - Російської. Указом Катерини II було утворене Волин­ське намісництво. Центром його мав бути Новоград-Волинський, але там для нових чиновників забракло приміщень і керівництво намісництва «тимчасово» розмістилося у заштат­ному Житомирі, який так і залишився центром утвореної у 1796 році Волинської губернії. А через вісім років Житомир офіційно затвердили губернським центром.

Подробнее

Коростенський плутон


У всьому світі відомий Коростенський плутон. Так геологи назвали величезний масив геологічних порід. Це зна­чна частина Українського континентального щита, найбільший геологічний масив на північному заході України. На коростенському плутоні, площа якого складає 10 тис. кв. км, наче на фундаменті, «лежать» уся Житомирська і частково Київська області з усіма лісами, річками, містами й селами. 

Подробнее

Військова історія мирного міста


Хто тільки не загарбував Коростень... Ординці, литвини, польські шляхтичі, турецькі яничари, татарські мурзи, російський царат і поміщики. Уся середньовічна, та й не тільки середньовічна, історія Коростеня - це історія загарбань і героїч­ного опору цим загарбанням. Тож не дивно, що у визвольній війні українського народу, яка тривала з 1648 по 1654 рік, чимало коростенців воювало на боці Богдана Хмельницького.
Подробнее

Прабабця усіх квіток у лелечому краї


У лісах Коростенсько - Житомирського округу є справді унікальні рослини. Найромантичніші з них - скельний дуб та одна з найбільш рідкісних і древніх квіток світу - азалія понтійська

 

Азалію понтійську називають жовтим рододендроном. Ця квітка - кущ росте як підлісок у дубово-соснових лісах. Азалія - рідкісний релікт. Вона збереглася з прапрадавніх геологічних епох, пережила багато катаклізмів. Диво-квітка зуміла вижити навіть в умовах льодовика, пере­ховуючись у маленьких теплих оазах, які тоді все ж трап­лялися посеред льодової пустелі. Майже ніде у світі ця квітка більше не зустрічається.

Подробнее